ЛОГОПЕД РАДИТЬ
3 умови формування правильної звуковимови у дітей
Формування правильної звуковимови у дітей можливе завдяки мовленнєвому (фонематичному) слуху, мовленнєвому диханню та артикуляції.
МОВЛЕННЄВИЙ (ФОНЕМАТИЧНИЙ) СЛУХ
Для того, щоб навчитись правильно вимовляти звуки, дитина повинна точно сприймати їх на слух. Здатність правильно чути, впізнавати та розрізняти звуки називається мовленнєвим (або фонематичним) слухом. Мовленнєвий слух можна порівняти з музичним. Завдяки музичному слуху дитина може відрізнити один музичний звук від іншого, а завдяки мовленнєвому слуху вона розпізнає звуки рідної мови і розрізняє їх між собою.
Саме з допомогою мовленнєвого слуху дитина вчиться вимовляти звуки. Коли дитина чує певний звук, вона намагається його відтворити, інтуїтивно підбираючи для цього різні варіанти вимови. Якщо ж звук вийшов неточним, мовленнєвий слух дитини «не приймає» його. І дитина продовжує шукати нові способи вимови цього звуку.
У деяких дітей мовленнєвий слух від початку не розвинений (фонематичний недорозвиток мовлення). З цієї причини вони не можуть навчитись правильно вимовляти звуки, так як не можуть оцінити, чи співпадає їх вимова з загальноприйнятою (нормативною). Інакше кажучи, вони «неточно» чують те, що вимовляють самі, а також те, що вимовляють оточуючі. Слід зауважити, що це не пов’язано з загальним зниженням у дитини фізіологічного слуху. Хоч за певних обставин логопед може порекомендувати перевірити і його.
https://www.logoclub.com.ua/fonematichni-protsesi
МОВЛЕННЄВЕ ДИХАННЯ
Наступною необхідною умовою для формування правильної звуковимови є правильне мовленнєве дихання, або, як кажуть логопеди, мовленнєвий видих.
При вимові майже всіх звуків рідної мови мовленнєвий видих має бути спрямований і здійснюватись через рот (без частковими попадання у ніс). Виключенням є два «носових» звука [м] та [н].
Мовленнєвий видих слід не просто спрямувати в рот, а й направити в певне місце артикуляційного апарату, яке знаходиться ближче до виходу з ротової порожнини, ніж те місце, де утворюється звук. Це пов’язано з тим, що саме повітряний струмінь під час проходження між органами артикуляції створює звучання звуків. Якщо ж мовленнєвий видих налаштований інакше, послаблений, він не досягне місця творення звуку і звук буде неповноцінним.
https://www.logoclub.com.ua/zvukovimova/dikhalna-gimnastika
АРТИКУЛЯЦІЯ
Після того, як повітря потрапило у рот дитини, його артикуляційні органи займають певні положення, необхідні для вимови конкретних звуків. Такі положення в логопедії називаються артикуляцією звуків. При неправильній артикуляції звук буде неточним.
Отже, ми з’ясували, що для успішного формування правильної звуковимови у дітей необхідна злагоджена робота трьох аспектів: мовленнєвого (фонематичного) слуху, мовленнєвого дихання та артикуляції. Якщо у Вас є сумніви щодо нормативного формування звуковимови у дитини, Ви можете скористатись послугами логопеда. Логопед проведе логопедичне обстеження дитини та підкаже найоптимальніші шляхи для попередження або ж подолання мовленнєвих порушень.
https://www.logoclub.com.ua/zvukovimova/artikulyatsijna-gimnastika
Логопедична допомога надається дітям з 4,5 - 5 років. У цьому віці дитина опановує більш тонку координацію мовних рухів, діти більш сприйнятливі до звучання мови, достатньо розвинене слухове сприйняття.
Основні напрямки корекційної роботи:
• корекція звуковимови (постановка та автоматизація звуків);
• розвиток фонематичного сприйняття і уявлень;
• розвиток граматичної будови і зв'язного мовлення;
• підготовка до навчання грамоті (звуковий аналіз і синтез);
Також велика увага приділяється наступним завданням: розвиток моторики кистей і пальців рук; розвиток загальної моторики і просторової орієнтації; розвиток графо - моторних навичок і орієнтації на аркуші паперу; орієнтація в просторі щодо свого тіла.
Як розвивати дрібну моторику?
Викладання малюнків з каменів, шишок, сірників, круп; Навчання самообслуговування (велькро, блискавки, кнопки, гудзики, шнурки); Ігри з глиною, мокрим піском; Ігри з м'ячами (кидати, ловити, бити в ціль); Збирання мозаїки, конструкторів, пазлів; Перебирання круп; Пальчикові ігри (народні ігри типу «Сорока»); Малювання кольоровими олівцями; Загвинчування гайок (справжніх і іграшкових); Плетіння з бісеру; Ліплення з пластиліну, тіста.
Загальне недорозвинення мови:
Це висновок ставиться дітям з нормальним слухом та інтелектом, які мають ряд особливостей розвитку мовлення: Порушення в проголошенні слів (спрощення, перестановки складів); Граматичні помилки в мові; Порушення вимови, плутанина звуків; Менший словниковий запас, ніж у однолітків. У таких дітей потрібно працювати над усіма компонентами мови.
Яким буває недорозвинення мови?
Фонетико-фонематичні недорозвинення мови Це висновок, який ставиться дітям з нормальним слухом та інтелектом, що не вимовляють або вимовляють невірно цілий ряд звуків. Крім того, ці діти часто плутають с-ш, з-ж, р-л. Їм потрібно поставити і закріпити всі порушені звуки, а потім навчити їх відрізняти від тих, з якими вони змішували.
Ознаки неблагополучного розвитку мови у дитини:
Дитина розвивається із затримкою.
Дитина перенесла важкі захворювання.
У дитини є неврологічні захворювання.
У дитини є порушення зору.
Дитина неохоче повторює за вами слова і пропозиції, які вона чує.
Коли дитина чує прохання «Повтори» або «Скажи це ще раз», вона мовчить, зціпивши зуби, або йде, як ніби нічого не чула.
Вона воліє вирішувати свої проблеми самостійно, не звертаючись до допомоги дорослих («самостійна дитина»).
Дитина однаково активно спілкується зі знайомими і незнайомими людьми.
Дитині байдуже, чи розуміє його хтось. Вона говорить тільки їй зрозумілою мовою. На зауваження «Скажи ще раз краще» не реагує.
Мова дитини значно відстає від рівня розвитку мови його однолітків.
Основні рекомендації батькам:
• Ні в якому разі не наслідуйте неправильного вимові дитину, не «сюсюкайте». Діти цілком здатні сприймати правильну літературну мову. Навіть з самим маленьким дитиною говорите красиво і грамотно.
• Крім вимови звуків зверніть увагу на загальну структуру мови. Послухайте, як дитина висловлює свої думки, чи правильно будує речення, чи погоджує слова в роді, числі, відмінку, чи правильно використовує прийменники і союзи. У п'ятирічної дитини вже не повинно бути аграмматизмов.
• Якщо дитина говорить занадто голосно або, навпаки, у неї тихий голос - зверніться до отоларинголога. Дитина може виявитися слабочуючою або мати проблеми з голосовим апаратом.
• Переглядайте відео -та прослуховуйте аудіоматеріали, якими захоплюється ваш малюк, адже дитина буде вимовляти те, що чує. Зверніть увагу: чи якісно проведений дубляж, чи виразно й чітко чутно кожне слово; чи немає нашарування перекладу іноземної продукції на текст оригіналу.
• Якщо ви хочете, щоб дитина зайнявся вивченням другої або третьої іноземної мови, обов'язково порадьтеся з логопедом і невропатологом. Дізнайтеся, чи здатна нервова система вашої дитини сприймати таке навантаження. Починати вивчення першої іноземної мови рекомендується не раніше 4-х років.
Чиста вимова, лексичне багатство, граматично правильна і логічно пов'язана мова - заслуги насамперед сімейного виховання. І, навпаки, недостатня увага до мови дитини нерідко стає головною причиною мовних порушень.
Пам'ятайте, що будь-які порушення у вимові звуків, що не відповідають нормам віку, розглядаються як дефекти мови, виправляти які буває дуже важко.
І головне: батьки, не забувайте, що ваша мова - зразок для наслідування !
